МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний університет “Львівська політехніка”
Лабораторна робота №4 Тригерні схеми з дисципліни “Комп’ютерна схемотехніка” Підготувала: студентка групи КН-21 Ковальчук Юлія Прийняв: Стрямець С.П. Львів – 2009 Лабораторна робота №4 Тригерні схеми. Мета роботи: вивчення і дослідження основних структур тригерних пристроїв в логічному базисі І-НЕ та І-АБО-НЕ з потенційним представленням інформації. В процесі виконання роботи студенти знайомляться зі схемами найбільш поширених тригерів (RS, Д, Т, ІК - типів), з особливостями асинхронних, синхронних і двотактних тригерів, реалізують вказані тригери на елементах І-НЕ і досліджують їх роботу в різних режимах. 1. Теоретичні відомості Функціональні вузли і пристрої ЕОМ синтезуються на основі двох типів логічних схем: комбінаційних і цифрових автоматів. Тригер, як типовий елемент цифрового автомата, являє собою пристрій, що може знаходитись в одному з двох стійких станів і переходить з одного стану в другий під дією зовнішніх сигналів. Зміна стану, як правило залежить не тільки від біжучих значень вхідних сигналів, але і від попереднього стану тригера. Інформація про попередній стан, яка поступає з виходів тригера, разом із зовнішніми сигналами керує його роботою. Тому тригери є пристроями із зворотніми логічними зв'язками і складаються з двох частин: елементу пам'яті (власне тригера) і схеми управління, виконаної, як правило, за допомогою комбінаційної схеми. Схема управління перетворює інформацію, що поступає на її входи хІ,х2,...,хm в комбінацію сигналів, яка діє на входи власне тригера. Логічна функція, що встановлює залежність стану, в який переходить тригер з біжучого стану при дії на нього заданих сигналів управління, називається функцією переходів тригера. Функції переходів задаються логічними формулами або у вигляді таблиць. В таблиці містяться значення інформаційних та синхросигналів на вході тригера, а також значення вхідних сигналів (внутрішніх станів тригера) після закінчення дії синхросигналу. Закон функціонування тригера може бути заданий і у вигляді характеристичного рівняння логічної функції виду: Qn+1=f(Qnxin),I=1,2,…,m, (1) де Qn+1-стан тригера після закінчення дії синхросигналу в момент tn+1; Qn- стан тригера до приходу синхросигналу; xin значення сигналу на інформаційному вході в момент tn. Між таблицею переходів і характеристичним рівнянням існує взаємно однозначна відповідність, тобто від таблиці переходів зажди можна перейти до характеристичного рівняння шляхом виводу СДНФ з таблиці. По рівню вхідного сигналу тригери поділяються на тригери з прямими входами (запис інформації відбувається рівнем "1") та з інверсними входами (запис інформації відбувається рівнем "0") і вхід відмічається знаком інверсії. Крім того, тригери бувають одно - та двотактними. В однотактних тригерах запис відбувається по передньому фронту сигналу запису, а в двотактних - по задньому, тобто в момент закінчення дії сигналу запису. В свою чергу, всі тригери діляться на синхронні та асинхронні. В асинхронних тригерах запис інформації відбувається в любий момент часу, а в синхронних - тільки при наявності синхросигналу. 2. Порядок виконання роботи 2.1 Функціональна схема мікросхеми К155ЛАЗ.
2.2 Технічні характеристики мікросхеми К155ЛАЗ. Uж = +5V ± 5% kроз = kОб = 10 I0Вих = 16mA U0Вих = 0,4 V I1Вих = -0,8mA U1Вих = 2,4 V I0Вх = -1,6mA U0Вх = 2 Vmin I1Вх = 40µA U1Вх = 0,8 Vmax I1,0Зат = 15ns t0,1Зат = 22 ns 2.3. Асинхронний тригер Основним асинхронним елементом пам’яті служить RS – тригер – логічний пристрій з двома стійкими станами і двома інформаційними входами R і S. При подачі сигнал...